У розпал нашої розмови я обернулася і побачила, що в коридорі стоїть свекруха, а по її щоках течуть сльози. Але навіть ця картина не змогла розжалити мене на стільки, щоб я змогла погодитись на пропозицію чоловіка. Свекруха поволі розвернулась і пішла

Говорять, що посієш, те й пожнеш. Якби з самого початку у нас з матір’ю чоловіка були інші стосунки, я погодилася б прийняти її у себе. А ось зараз ні за що.

На той момент, коли ми познайомилися з Микитою, мама чоловіка дуже хизувалась своїм добробутом. Вона не втрачала моменту вказати на те, що мої батьки не змогли забезпечити мені таке життя, як вони з чоловіком своєму синові та доньці.

Так, це правда, але від цього я не вважала, що мої батьки якісь не такі. Всі діти люблять своїх батьків навіть якщо не промовляють це вголос.

Але життя здатне на несподівані сюрпризи, причому не завжди вони виявляються приємними. Чоловік свекрухи знайшов собі молоденьку дівчину і вирішив, що перша жінка вже набридла, потрібна нова. А разом із цим вирішив заблокувати усі рахунки. Таким чином, мама мого чоловіка та її донька із зятем теж залишилися без засобів для існування.

Мого чоловіка теж зачепили ці зміни. Справа в тому, що він хоч і має вищу освіту, але за фактом не є таким фахівцем, якого можуть забрати з руками та ногами. Він досі просиджував штани в офісі свого батька, а тепер йому доводиться шукати роботу, яка буде підходящою.

А потрібна йому здається робота з оплатою в п’ятдесят тисяч і нормованим графіком, бажано без особливих вимог. Звісно, ​​навіть у столиці таку роботу знайти дуже складно. Тим більше, для таких фахівців, які не мають досвіду роботи. Не соромлюся сказати, що саме таким фахівцем є мій чоловік.

Донька із зятем теж підвисли у невизначеному стані. Якщо раніше всі витрати оплачував батько, то зараз це робити нікому. Мама взяла всі витрати на себе, а сама залишилася без засобів для існування.

— Я поживу якийсь час у вас. Не обов’язково про це говорити твоїй дружині, раптом вона буде проти. Я просто заїду, а там уже розберемося. Я ж не чужа вам людина, ти ж не виставиш рідну матір за поріг.

Свекруха говорила все це, не підозрюючи, що я чую кожне її слово. Справа в тому, що я була за дверима. Ні, я зовсім не підслуховувала, просто виходила з ванної кімнати, а свекруха тим часом розмовляла зі своїм сином на нашій кухні.

Я не стала перебивати їхню «милу» бесіду, а просто написала чоловікові повідомлення. «Якщо твоя мати переїде жити до нас, то ти оплачуєш її харчування та проживання». Що це означає? А те, що ми з чоловіком ділимо навпіл оплату за іпотеку, а якщо чоловік ще утримуватиме свою матір, то він взагалі залишиться без зарплати. Звичайно, це не могло влаштувати жодного чоловіка. Я спокійно сиділа в кімнаті і чекала, коли до дверей увійде мій чоловік, щоб з’ясувати стосунки. Я не встигла дочитати до десяти, як все сталося так, як я і припускала.

Чоловік підійшов до мене, простяг телефон і вказав на повідомлення:

— Що це?

Я спокійно пояснила йому, що ми разом з ним працюємо, разом оплачуємо іпотеку, разом купуємо продукти, його маму забезпечувати я не зобов’язана.

Мені хотілося, щоб він сам все зрозумів, але чоловік почав заперечувати, що його мама – це не чужа нам людина.

— Просто в неї сьогодні важкий період, просто зобов’язаний її підтримати, як ти цього розумієш?

Я не підвищувала голос, а просто дивилася на нього, думаючи про те, як він не розуміє, що я просто зроблю все, але не допущу того, щоб його мама переїхала жити до нас.

У розпал нашої розмови я обернулася і побачила, що в коридорі стоїть свекруха, а по її щоках течуть сльози. Але навіть ця картина не змогла розжалити мене на стільки, щоб я змогла погодитись на пропозицію чоловіка. Свекруха поволі розвернулась і пішла.

Все відбувалося немов за сценарієм мелодрами. Але мені не було незручно. Я вже давно звикла до того, що сльози свекрухи – це театральна постановка, вона могла розплакатися з будь-якої нагоди, якщо їй це було зручно. А ось мій чоловік ніяк не хотів у це вірити, продовжуючи жаліти свою маму. Свекруха цим дуже користувалася. І цього разу вона жалібно додала:

— От, я ж казала, що нікому я не потрібна, навіть тобі, синку.

Я дивилася їй у слід і думала: а хто заважає свекрусі відмовити дочці у допомозі. Тоді їй цілком вистачатиме тих грошей, які вона отримує. Просто мама мого чоловіка надто опікується донькою, навіть готова покласти на вівтар її добробуту своє життя. А от я не готова поступатись нашим сімейним щастям заради сестри чоловіка та його матері.

Нехай сестра чоловіка йде влаштовуватись на роботу. Багато вакансій у супермаркеті або в інших галузях, де не потрібна спеціальна освіта. І тільки коли я побачу, що родичі чоловіка докладають зусиль, щоб змінити ситуацію, тоді я теж піду їм на зустріч, а до цього моменту навіть не подумаю підтримувати тих, хто сидить і чекає, а не землю під собою риє.

Це моє рішення і я вважаю, що права на всі сто,

Головна картинка – pexels.

Джерело: intermarium.news

Вхід

Вітаємо! Це форма входу для власників підприємств

Запам'ятатит мене Забули пароль?

Відновлення паролю

Register