Спочатку я їм повірила і робила все, так як вони і казали, адже просто уявити не могла, що вони не дотримають свого слова. Ну, один раз вдали, що забули, другий. Одного разу я таки не витримала

Ми завжди на колишній роботі збиралися компанією на свята. Скидалися на продукти та відзначали усі разом у офісі.

Нещодавно я влаштувалась на нове місце роботи і почалося. Колеги довідалися, що я добре печу і давай мені доручати випічку на всі заходи.

До речі, на напої, м’ясо та інше збирають з усіх і з мене, в тому числі. А ось на кекси та торти тільки обіцяють. Кажуть, ти напечи, а потім скажеш, ми тобі скинемось і віддамо.

Перший раз, коли я тільки-но влаштувалася, було незручно питати. Я й не стала навіть заїкатися.

Але оце “потім віддамо” увійшло у звичку. Тільки яке свято – випічка на мені. А грошей, як завжди, ніхто не повертає.

Вибачте мене… Тоді хоч би на все інше з мене грошей не брали. А то я здаю, як і всі, і ще й за свої гроші випічку готую

А пекти зараз це задоволення не з дешевих. Порахуйте самі. Яйця, олія хороша, вершки, фрукти, якщо на торт. Та багато чого ще потрібно. І чому я маю за свій рахунок усіх годувати.

Ось і цього разу перед Великоднем. Мене вже не питаючи згодна я чи ні, поставили перед фактом. Сказали, що чекають торти, рулети та макаруни і мафіни на святковий стіл.

Тут я не стрималася. Сказала, що не пектиму. Якщо хочуть нехай, збирають усі гроші на випічку. А так мені набридло всіх їх годувати просто так. Тим більше ціни зараз злетіли.

А я халтурити не можу. Завжди всі продукти найякісніші та найдорожчі купую. Колеги почали головою качати, що ось ми всі за свято, а ти проти. Хіба можна такою бути? А вони добрі? З мене і на стіл зберуть, і на випічку бодай раз хтось запропонував скинутися. Ні як, так і треба. Наче я зобов’язана їм чимось.

А мені, чесно кажучи, все одно на їхню думку. Нехай самі спечуть хоч раз щось. Порахують, скільки всього йде тільки на один торт або пиріг. І потім скажуть можна робити це за спасибі чи ні.

А то звикли за мої гроші десертами ласувати і дякую навіть не кажуть. Але от що цікаво: балакати зі мною тепер ніхто не бажає. Так, чисто по роботі і все.

Ось скажіть, хіба я повинна була і далі мовчати, чи все ж я правильно зробила.

Головна картинка – pexels.

Джерело: intermarium.news

Вхід

Вітаємо! Це форма входу для власників підприємств

Запам'ятатит мене Забули пароль?

Відновлення паролю

Register