Помер колишній голова Тернопільської облдержадміністрації Василь Коломийчук

Як повідомила у соцмережі журналіст Галина Юрса сьогодні після важкої хвороби помер Василь Степанович Коломийчук, колишній голова Тернопільської облдержадміністрації 1999-2002 часів президента Кучми. Запам’ятався він тим, що під час його керівництва Тернопільщиною захистив докторську дисертацію. Ну як захистив… Львівські науковці за 60 тисяч гривень бюджетних коштів постарались, написали відповідально і “внесли новизну” – розвиток туристичної галузі. Коломийчук став доктором наук, а бюрократи Тернопілля вже 20 років “розвивають туризм” на руїнах замків по жахливих дорогах.

Потім Коломийчук захотів очолити фінансово-економічний університет. Бюджет “протитанкового” тоді був більший, ніж Тернополя. Устенко розвинув, а Юрій не занедбав. Але науковці не підкорилися. Скандал вибухнув на всю Україну. Тому мусів Коломийчук вдовольнитися Пенсійним фондом ( із 2002 до 2010 рік).

Заочник-фізкультурник із жезлом гаїшника-колядника Михайло Цимбалюк повернув Коломийчука в облдержадміністрацію на посаду першого заступника. Але довго там пропрацювати не вийшло. У Львові губернатор Василь Горбаль втратив посаду, бо занехаяв і роботу, і власний банк, бо нібито був “замордований” коханкою-депутаткою Тетяною Донець.

Тетяна Донець та Василь Горбаль

Цимбалюк нібито “перекупив” львівське губернаторство, але лише на кілька місяців, поки львів’яни не засвистали Януковича на відкритті стадіону до Євро-2012. Місько тоді вдруге получив в писок від “Хама”, як під час Помаранчевої революції разом із Медведчуком.

А в Тернополі у той час новопризначений Валентин Хоптян “не зійшовся характерами” з Коломийчуком через розподіл фінансових потоків в аграрному секторі.

Тернополяни, які слідкують за політичним життям краю, пам’ятають війну кінця 90-х “двох Василів” – 6 і 7 поверху. Тоді файно заробляв колонками так званий захисник греко-католицької церкви Демидась. Хоч над папером насправді впрівав нині покійний Ігор Мороз. Бо хто читав згодом Демидасеву “писанину” у лайпиній газеті зрозуміли, що бляху Славко ліпше цупив, ніж пише. Найбільше виграло з війни Олійника і Коломийчука совдепівське “Вільне життя”, яке повернулось до стотисячного тиражу.

Василь Олійник

Тоді в цій газеті можна було почитати заказуху “обрізаного есдека”, як керівник області нагодував козу цигарками на очах німецьких бізнесменів і Тернопільщина втратили мільйонні інвестиції.

Значно пікантніша історія була оприлюднена у першій приватній “Тернопільській газеті”. Як “мадав Фу” за пасма витягнула з кабінету тогочасну керівничку управління внутрішньої політики, яка хотіла “підлежати” керуючу справами…

А про так зване відродження козацтва, коли центнерові бюрократи напивалися і мордували коней, і згадувати не має про що. Попризначали себе генерал-хорунжими, понашивали форми з лампасами і розповідали байки про патріотизм…

Це була епоха, яка відходить із людьми, які в той час працювали і не зустріли належного опору від інтелігенції, опозиції, неймовірно збагатилися, але рідний край і країну залишили в злиднях.

Хай з Богом спочивають… А історія з часом дасть їм належну оцінку.

Лише “заробітчани в рясах” розповідають на похоронах і поминках, які то фест господарі були на Тернопільщині, як зробили дорогу до Зарваниці, в яку тепер ходить мізер віруючих паломників. Чому? А паломники пам’ятають як поруч з ликами святих безхребетне духовенство вивісило портрети головного дорожника і чиновників, що крутили людськими грішми – податками, як хотіло…

«Про мертвих – добре, або нічого, крім правди» означає табу на «погані» висловлювання про померлих. Якщо це так, то і щодо людожерів на кшалт Гітлера, чи Сталіна треба дотримуватися посмертної політкоректності. Чи от коли зіграє в ящик Путін, українцям, людям, чийого існування він не визнавав і завдав стільки горя, теж треба буде робити співчутливі пісні пики? А оце КРІМ ПРАВДИ означає те, що насправді мав на увазі автор афоризму давньогрецький трибун і поет Хілон: мертвий не може захиститися, відповісти на брехню, тому про нього треба говорити лише правду.

Довідка Вікіпедії, в яку за бабло нафарширували “діячами”

Коломийчу́к Василь Степанович (нар. 1 січня 1951, с. Городниця, Городенківського району, Івано-Франківської області) — український господарник, громадський діяч, академік Академії економічних наук та Академії економічної кібернетики. Доктор економічних наук (2000), академік Академії економічних наук (1998), академік Академії економічної кібернетики (1999), Заслужений економіст України, голова Тернопільської обласної державної адміністрації у 1999—2002 рр.

Закінчив Заліщицький сільськогосподарський технікум у 1970 р. за спеціальністю агроном-плодоовочівник. У 1979 закінчив Кам’янець-подільський сільськогосподарський інститут (тепер Подільський державний аграрно-технічний університет)[1] (спеціальність «Агрономія», вчений агроном).

У 1995 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Розвиток комплексу „Виробництво-споживання“ приміського району в умовах ринкових відносин».

У 1999 р. закінчив Тернопільську академію народного господарства (тепер Тернопільський національний економічний університет)[2] (спеціальність «Фінанси і кредит», економіст).

У 2000 р. захистив докторську дисертацію на тему «Соціально-економічні механізми управління адміністративним районом у системі регіонального розвитку». Спеціальність: Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка.

Працював агрономом, старшим агрономом, головою колгоспу, начальником районного управління сільського господарства, головою РАПО, представником Президента України в Тернопільському районі, головою Тернопільської районної ради (1994—1998), головою Тернопільської райдержадміністрації (1995[3] -1999[4]), виконуючим обов’язки голови Тернопільської облдержадміністрації (12 травня 1999 — 13 вересня 1999), головою Тернопільської обласної державної адміністрації (1999[5] — 2002[6]). Начальник головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області[7] (2002—2010). Від 2 липня 2010 — перший заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації.

Обраний головою Тернопільської районної ради другого скликання (1994—1998), депутатом Тернопільської обласної ради третього скликання (1998—2002), Тернопільської районної ради шостого скликання (2010—2015).

Джерело: provse.te.ua

Вхід

Вітаємо! Це форма входу для власників підприємств

Запам'ятатит мене Забули пароль?

Відновлення паролю

Register