Колишній спікер Ради та соратник Кучми Литвин іде в ректори КНУ імені Шевченка

Колишній голова Верховної Ради та очільник Адміністрації президента часів Леоніда Кучми Володимир Литвин балотується в ректори Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Похід Литвина у ректори КНУ: що відомо

Про це повідомив викладач філософського факультету університету Андрій Черних. Він оприлюднив повний список кандидатів на посаду ректора, і там можна побачити Литвина. Свій допис викладач опублікував у фейсбук-спільноті “Новини вищої освіти”.

Хто ще, кім Литвина, балотується на посаду ректора КНУ

  • Сергій Болтівець
  • Віталій Хромець
  • Сергій Вижва
  • Олександр Копиленко
  • Максим Куцевич
  • Анатолій Конверський
  • Петро Захарченко
  • Ірина Чудовська
  • Андрій Вітренко
  • Володимир Бугров

Зауважимо, що нині Володимир Литвин входить до наглядової Ради КНУ. Щодо ректора університету, то його обирають кожні п’ять років. Наразі цю посаду обіймає Леонід Губерський: 28 жовтня 2008-го він очолив виш і 20 жовтня 2015 року його переобрали

Коротка біографія Володимира Литвина

  • Народився він у 1956 році на Житомирщині. Тобто зараз йому – 64 роки.
  • З листопада 1999-го по травень 2002 року він очолював Адміністрацію президента Кучми.
  • Головою Верховної Ради Литвин був двічі – з травня 2002-го по травень 2006 року та з грудня 2008-го по грудень 2012 року.
  • Також політик чотири рази потрапляв до парламенту – IV, VI, VII і VIII скликання. Зокрема, у 2002 році від власної партії “За Єдину Україну”, а в 2007-му – від свого ж “Блоку Литвина”. Припинив депутатські повноваження в серпні 2019 року.
  • 3 липня 2012 року у Верховній Раді з порушеннями ухвалили закон “Про засади державної мовної політики”. Литвин як спікер парламенту після голосування пообіцяв, що не підписуватиме документ. Однак згодом, посилаючись на “безвихідь, він порушив свою обіцянку та у підсумку закон набув чинності. Ці події стали причиною різкої критики політика з боку громадськості.
  • У вересні 2016 року ЗМІ опублікували “думки вслух” Литвина. Зокрема, він вважає, що “від відносин з Євросоюзом ми нічого не отримуємо, а від того, що розірвали з Росією взаємини, багато чого втрачаємо”. На цю тему він заявив і таке: “Тут спрацьовує таке питомо українське: сподобатися тим, хто багатший, більш цивілізованим країнам”.
  • Литвина не раз звинувачували в плагіаті. Крім того, за словами засудженого ексгенерала МВС Олексія Пукача, він є причетним до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.

Плагіати Литвина: головне

  • Публікація його авторства під назвою “Громадянське суспільство: міфи і реальність” виявилася перекладом статті Томаса Карозерса “Подумаємо ще раз: громадянське суспільство”.
  • Останній її опублікував у журналі Foreign Policy. Українська ж “версія” з’явилася в 2002 році в газеті “Факти та коментарі”.
  • Зрештою Литвин визнав, що статтю писав не сам. Однак, звинувачення у плагіаті відкинув. Натомість сказав, що опублікував реферат статті американця.
  • У 2006 році за авторства Володимира Литвина вийшла тритомна “Історія України”. Майже половина першого тому (432 сторінки) повторювала зміст наукових робіт українських істориків Наталі Яковенко й Олексія Толочка.
  • У 2008 році Литвина звинуватили в плагіаті статті Сергія Капіци. Мовиться про виступ на форумі “Європа – Україна”. Так, деякі частини промови українського політика майже дослівно збігалися з текстом інтерв’ю “Новый кризис опаснее чумы и мировой войны” російського професора. Водночас жодного разу про росіянина Литвин так і не згадав.

Джерело: education.24tv.ua

Вхід

Вітаємо! Це форма входу для власників підприємств

Запам'ятатит мене Забули пароль?

Відновлення паролю

Register