Шлях до незалежності, різні погляди – одна мета

В українській школі традиційно подають історію національно-визвольної боротьби українців так, наче між ними ніколи не було розбіжностей у баченнях своїх цілей та способах їх досягнення. Так, справді, основна мета в них була одна – здобуття вільної та самостійної української держави. Часто це було єдиним, що їх узагалі об’єднувало у цьому житті.

Симон Петлюра родом із Наддніпрянської України. Він емігрував у Східну Галичину рятуючись від політичних переслідувань царського режиму Росії. Почав працювати у Львові вже у зрілому віці. Основною причиною його конфлікту із тодішньої Російською владою було питання несправедливого соціального устрою імперії. Симон Петлюра був соціалістом, українським, проте соціалістом. Він виступав за рівний та справедливий доступ усього населення до матеріальних ресурсів та справедливий їх розподіл між людьми.

Євген Коновалець – корінний галичанин. Його у молодому віці застала війна. Він зробив стрімку кар’єру у лавах січових стрільців, а потім і в армії УНР. Це був той момент, коли два лідери боролися разом, адже їх об’єднувала єдина мета – здобуття державної самостійності України. Коновалець вважався одним із найбільш відданих союзників Симона Петлюри. Але після підписання останнім мирного договору із поляками, він склав свої повноваження і продовжив боротьбу вже самостійно. Євген Коновалець став сам лідером визвольних змагань у тій частині України, яка опинилася під владою Польщі, де знаходилася його мала Батьківщина.

Діяльність Симона Петлюри, в основному, була просвітницькою. До війни та революції він редагував журнали, займався партійним будівництвом. Вів легальну боротьбу на теренах демократичної Австро-Угорщини. Пік його кар’єри і стрижневий час життя припав на Українську національну революцію 1917–1921 рр.

Коли більшість людей чує слово Петлюра – то одразу думає про Українську народну республіку, яку він очолював. Його прізвище так само як раніше прізвище Мазепи та Бандери стало символом у протистоянні із російськими загарбниками, адже саме «петлюрівцями» називали усіх незгодних із новим більшовицьким окупаційним режимом.

Симон Петлюра увійшов в історію як сміливий військовий командир, який у важкий час взяв ситуацію у свої руки та вступив у нерівний бій із поневолювачами України. Так із борця за соціальну справедливість, яким отаман залишався до кінця свого життя, він став ще й символом боротьби за державну незалежність України.

Євген Коновалець із самого початку своєї політичної діяльності ставив собі за мету досягнення створення української держави та вже потім вирішувати, якою вона має стати. Здобути державність він мав намір за будь-яку ціну. Стрижневим часом його життя був уже період після поразки національних змагань, коли, зокрема й Симон Петлюра не змогли вибороти українську державність.

Полковник Коновалець взяв до уваги негативний досвід цієї боротьби та разом із Дмитром Донцовим розробив концепцію інтегрального українського націоналізму. Він вважав, що в таких складних умовах, коли український народ оточений звідусіль сильнішими ворогами, здобути державність можуть лише люди, які готові пожертвувати усім заради втілення в життя цієї світлої мети. Здобуття державності було спільною ціллю для усіх хто входив до лав організацій, очолюваних Євгеном Коновальцем (спочатку УВО, а потім ОУН). І ця мета ставилася вище за усі інші інтереси та цінності членів цих організацій, навіть за їхнє власне життя. Саме таку відданість Євген Коновалець вважав запорукою успіху боротьби.

Їх життєві шляхи були різними та їх обох об’єднала війна за незалежність України, але потім знову розділило різне бачення її подальшого розвитку. А потім знову об’єднала… смерть. Обоє провідників українських визвольних змагань загинули від рук агентів противників української державності. Проте, навіть мертві вони стали символом цієї боротьби чим продовжують лякати ворогів України.

Вхід

Вітаємо! Це форма входу для власників підприємств

Запам'ятатит мене Забули пароль?

Відновлення паролю

Register