Польща та Україна, як це було…

Історія незалежної України розпочалася не так давно, як могла би. За весь шлях, який пройшов наш народ, відбувалося безліч несправедливих та жорстоких речей, які ми досі вивчаємо.

Чому так відбувалося?

На це питання ніколи не буде чесної та правильної відповіді, адже нас там не було і ми цього не бачили. Проте для нас є сьогодні, про яке ми повинні думати, в якому ми повинні зберегти мир та злагоду всередині країни та ззовні, з країнами, які готові зробити нам крок назустріч. Серед таких країн – Польща. Нас з нею пов’язує багато. Колись держави, створені на території України та Польщі, вели дипломатичні стосунки, згодом наші землі були спільною територією однієї країни, далі були кровопролитні війни за господарювання, перемир’я і знову сварки. Це було і цього не змінити. Варто розуміти, що час не стоїть на місці, і ми розвиваємося як цивілізовані європейські країни.

На жаль, навесні 2017 року між Польщею та Україною знов сталося непорозуміння. Тодішня влада України заборонила Польщі проводити ексгумацію та вшанування їхніх захоронень на власній території. Причиною тому стали численні випадки знущання над українськими пам’ятками(зокрема пам’ятники вшанування УПА) на території Польщі.

Насправді, незрозуміло, чому ці події призвели до розколу миру між державами, адже це питання могло вирішитися дуже швидко та просто. Очевидно, політики України та Польщі вирішили не йти на жодні компроміси через свою впертість. Або це було приховання інших політичних проблем?

Хтозна, але тепер, у 2019 році, Україна зробила крок назустріч Польщі й дозволила дослідити місця, де можуть бути поховання, чим когось порадувала, а когось засмутила. Втім більшість вважає дане рішення правильним. І це логічно.

Ми не повинні сваритися в умовах, які існують зараз. Так, нас повязує багато і хорошого, і сумного. Як би там не було: Україна та Польща – братські народи. Багато сімей утворено з союзів українців та поляків, ми в Україні маємо польське коріння, а поляки мають українське. Це стосується і мене особисто, адже мій дідусь був поляком, який одружився з українкою. Для мене близька ця тема. Безліч сімей мають родичів у Польщі й не хочуть з ними сваритися.

Про це має думати влада, а не про свою важливість і доведення всім, хто тут «крутіший». Врешті-решт, треба бути розумнішими, нині людяність – це єдина панацея від хвороби на тілі планети, під назвою «війна».

Невже нам мало конфлікту з іншою сусідньою державою? Хіба мають страждати невинні люди? Остаточна відповідь – ні. Тому добре подумайте перед тим, як налаштовувати свої думки на ворожнечу, бо саме з цього розпочинається справжня війна, яка несе за собою смерть та горе. Громадяни України та Польщі не повинні брати участь у політичній гонці, яку влаштовує влада.

Між нами розпалюють вогонь, влаштовують відверті провокації, в які ми віримо. Досить. Хай між нами панує мир та злагода, а не агресія та зневага.

Джерело: upmp.news

Вхід

Вітаємо! Це форма входу для власників підприємств

Запам'ятатит мене Забули пароль?

Відновлення паролю

Register