Чи знали тернополяни, що колись після Різдва яблука не можна було їсти


Незабаром для багатьох мешканців Тернопілля настане довгоочікуване літо, яке неможливо уявити без традиційних свят, одним із яких у віруючих є Спас.

Згідно з церковним календарем існує три Спаси, які прийнято святкувати в Україні. Завершує велике свято Третій Спас. В Україні в цей день починали збір горіхів, які вже вважалися зрілими. До того ж пекли перший хліб нового врожаю. А після жнив влаштовували ярмарки, на яких необхідно було традиційно запастися полотном, тому той день ще називали полотняним Спасом.

Детальніше про звичаї та святкування Спаса розповіли працівники Тернопільського обласного краєзнавчого музею під час Ночі в музеї.

Коли яблука посвятили, їх приносили додому та розрізали на стільки частин, скільки було членів родини. Кожен повинен був з’їсти освячений фрукт. До того яблука не споживали, адже вважали їх нечистими. Їсти їх можна було від спаса й аж до Різдва. Після Різдвяних свят сирі яблука не можна було споживати, а сушені заливали живою водою та вживали. На Спаса до церкви несли не тільки фрукти, але й букети, які плели з безсмертника, чорнобривців, а основою був мак. Деякі жінки, яких називали чарівницями, поряд зі звичайним маком садили відюк, який, вважалося, має чарівну силу – бачив нечисту силу. Ним посипали осель, аби рослина оберігало житло від злих духів, — розповіла наукова співробітниця Марія Кульчицька.

Хлібний, або горіховий Спас, як і другий Спас, вважається не лише християнським святом. Християни ж його також знають як свято Успіння Пресвятої Богородиці.

У народі був Третій Спас, який святкували 29 серпня. Це свято ще називають Хлібним або Горіховим Спасом. Із цим святом пов’язана цікава легенда. Коли захворів на проказу володар міста Едеса (територія сучасної Греції). Тоді чоловік попросив Ісуса Христа прийти і зцілити його. Син Божий через певні обставини не міг дістатися до володаря. Дізнавшись про вміння Ісуса зціляти, послав він свого художника, щоб той написав портрет Спасителя, щоб образ його вилікував царя. Картина не вдавалася митцю – фарби розповзалися. Тоді Ісус узяв рушник, доторкнувся ним до свого обличчя і на тканині залишився нерукотворний образ Христа, який невдовзі передали правителю. Саме з цим образом пов’язане і свято Спаса , — поділився завідувач сектору новітньої історії Володимир Пукач.

Чоловік зазначив, що Третій Спас називають Хлібним, бо після свята Успіння Пресвятої Богородиці закінчувалася жнива, а значить, на Третій Спас уже пекли новий хліб і пироги з борошна нового врожаю. Третій Спас по праву називали Горіховим Спасом, бо в цей час достигали лісові горіхи, і можна було їх заготовляти і освячувати в церкві.

Джерело: ternopoliany.te.ua

Вхід

Вітаємо! Це форма входу для власників підприємств

Запам'ятатит мене Забули пароль?

Відновлення паролю

Register