Підсумки тижня. Авторська програма Валерія Калниша. Гість Оксана Маркарова. Ефір від 13.07.2018

Підсумки тижня. Авторська програма Валерія Калниша. Гість Оксана Маркарова. Ефір від 13.07.2018

Гість — виконуюча обов’язки міністра фінансів України Оксана Маркарова.

Авторська програма Валерія Калниша Підсумки тижня виходить в ефірі Радіо НВ щоп’ятниці о 17:00-19:00

Валерий Калныш: Это итоговая программа на Радио НВ. Сегодня у нас в гостях Оксана Маркарова, исполняющий обязанности министра финансов Украины. На этой неделе вновь дали о себе знать собственники автомобилей на еврономерах. Они требовали отставки главы МВД, главы ГФС, соответственно Авакова и Продана.

Помимо этого, они требовали отменить постановление №479 Кабинета министров, которое позволяет МВД отслеживать сроки пребывания в Украине автомобиля на еврономерах и применять санкции к нарушителям. Помимо этого, полиция получила доступ к базе Инспектор 2006, которой и фиксируются автомобили, которые пересекают границу. Как по вашему мнению должна быть решена проблема с “евробляхами” в Украине?

Оксана Маркарова: Якраз на цьому тижні, коли ми почули такі вимоги, все стало на свої місця. Якщо раніше вимоги Євро Сили були про те, що це боротьба за доступні автомобілі, тобто такі меседжі, які, абстрагуючись від того, що ці автомобілі введені все ж таки з порушенням законодавства, використовуючи певні якісь дірки в законодавстві, і мета нібито була благородна.

В ці дні під час Кабміну було абсолютно дивно почути вимогу про те, що “давайте скасуємо постанову про те, яка дозволяє слідкувати”, постанова, яка насправді дозволяє зменшити поле для корупції. Тому правильне вирішення цієї проблеми було би не допустити такої ситуації на самому початку. Якщо вже вона сталася, ми розуміємо, що будь-яке занадто компромісне рішення ставить в нерівні умов перш за все тих, хто купує і абсолютно легально розмитнює свої автомобілі, чи купує їх вже тут.

Валерий Калныш: И которые тихо, а иногда громко ненавидят тех, кто ездит на “евробляхах”.

Оксана Маркарова: Не знаю, ненавидять чи ні, але ці Євро Сили досить організовані, перекривають вулицю і цим створюють, насправді, в середу в фейсбуці було багато повідомлень людей, які кудись не доїхали вчасно. Однак це, насправді, не тільки машин стосується. У нас такі законослухняні громадяни дуже рідко організовуються і відстоюють свої права.

Валерий Калныш: И все-таки есть какие-то сценарии, создана в парламенте группа, которую Нина Южанина возглавляет, проводятся какие-то переговоры, что является точкой, камнем преткновения?

Оксана Маркарова: Повинно бути законодавче врегулювання. Той законопроект, ми його вже розглянули, який запропонував комітет. Це компромісний законопроект. Наскільки я розумію, він не влаштовує Євро Силу, тобто ми бачимо вимоги від них, що це повинно бути взагалі якимось чином набагато дешевше. В будь-якому випадку це повинно бути законодавче врегулювання. І законодавче врегулювання тих автомобілів, які вже разом з закриттям можливості на майбутнє взагалі це робити.

Даний законопроект (з точки зору фіскальної) Мінфіну правильно було би, щоб всі розмитнювалися за одними правилами. Відповідно, всі автомобілі розмитнилися за одними правилами. Наскільки я розумію, політика – це мистецтво можливого компромісу, тому той компроміс, який запропонований, він все ж таки досить резонабельний. Наскільки парламентом він буде ухвалений чи ні, і для нас найголовніше, що він дійсно вирішить на майбутнє цю проблему, тобто він закриє можливість такого ввезення в майбутньому. Будемо сподіватися, що буде вирішено. Поки що ми бачимо непримиренну позицію протестуючих.

Фото: Oksana Markarova via Facebook

Валерий Калныш: Для меня показательным стало еще кадровое требование по отставкам. И здесь у меня несколько по-другому пазл еще сложился. Я не могу ни отметить некое совпадение с тем, когда Гройсман, премьер-министр Украины, объявляет борьбу с контрабандой, в которой три, по большому счету, действующих лица.

Это вы, как Минфин; это МВД в лице Авакова, поскольку полицейские теперь могут находиться и находятся на пунктах пропуска; и это Продан. И в этом триумвирате двух резко начали требовать в отставку. Есть ли какая-то, по вашему мнению, связь между объявленной борьбой с контрабандой и активностью тех людей, которые владеют автомобилями на еврономерах?

Оксана Маркарова: Я все ж таки технократичний в.о. міністра, а не політичний, бо теорій таких можна багато побудувати. Можливо, це дійсно не співпадіння. Звичайно, Євро Сила час від часу піднімає це питання, як тільки з’являється будь-яка або ініціатива по врегулюванню, відмінна від того, що вони хочуть, а те що вони зараз заявляють, воно досить несправедливе по відношенню до тих, хто чесно розмитнює автомобілі, існуючого законодавства, відразу виникають ці демонстрації. Це не перша демонстрація. Можливо, так, це пов’язано. Я просто не хотіла би тут спекулювати.

Валерий Калныш: Давайте тогда просто поговорим про борьбу с контрабандой вне зависимости от этих активистов. Чем она была продиктована? Действительно ли это является борьбой, а не, как говорят критики, таким “окозамилюванням”, это в лучшем случае так говорят; “создать пиар накануне выборов”, а некоторые говорят о попытках возглавить эти коррупционные потоки, которые идут через границу? Можно ли про борьбу с контрабандой, в чем ее смысл, для чего она?

Оксана Маркарова: Насправді питання набагато ширше. Це не тільки боротьба з контрабандою. І так, це дійсно боротьба за прозору роботу митниці і боротьба з різноманітними схемами. Контрабанда – це одна з них. Тому що ми говоримо і про контрафактну продукцію, ми говоримо про різноманітні схеми – сірі, чорні, легальні, напівлегальні. Ні для кого не секрет, я на додаток до посади міністра фінансів є протягом півтора року вже урядовим уповноваженим з питань інвестицій. І це питання, які бізнесом почали підніматись.

Піднімались завжди про сірий імпорт і цей законопроект, який уряд ініціював, про так звані “піджаки” в січні місяці, який вступив в силу, ми одразу побачили результат, тобто відразу побачили, і бізнес нам про це говорить. Тобто найголовніше – це не тільки питання, що ми побачили в результаті в бюджеті, тому що всі ці різноманітні схеми ухиляння чи такого неналежного проходження митниці, це не тільки питання ненаповнення бюджету, це ще два важливих питання, які абсолютно таке ж саме мають значення.

Питання номер один – питання безпекове. Все ж таки митна служба – це не тільки стягнення мита в бюджет, це, в першу чергу, в тому числі і економічний захист кордонів. І друге, дуже важливе питання – це рівне поле для всього бізнесу. Тому що, якщо щось завозиться по заниженим цінам, якщо щось завозиться взагалі без належного розмитнення, це значить, що такі ж самі товари, які завезені легально чи вироблені в Україні, опиняються відразу ж в нерівних умовах. Тому в даному випадку Кабінет міністрів реагує на ті сигнали, які ми бачимо. Перше – від ДФС і митниці, друге – те, що ми чуємо від бізнесу.

Деякі речі ми чули раніше і на них реагували. Той же закон про “піджаки” і т.д. Деякі речі були новими. Якраз ці десять схем, які прем’єр-міністр презентував, коли оголошував це. Деякі з них – це ті новинки, які виникли в даному випадку. Тому питання реформи митниці – це питання номер один. І тут те, що ми зараз говоримо про такі тактичні дійсно дії, тому що ми розуміємо, що це ж в порядку експерименту – те, що Кабмін у власних повноваженнях міг зробити. Є поліція, є економічна служба МВС, які мають певні засоби, які мають відеокамери. Тобто це підсилення тих митників, які можуть і хочуть чесно працювати.

Валерий Калныш: Для меня не то что было очень удивительно, но когда премьер-министр практически переходит на такой разговор, когда он рассказывает об угрозах, которые ему поступают в этом направлении… Вам угрозы поступают в виду того, что вы один из участников этой объявленной борьбы с контрабандой? Насколько это действительно имеет под собой какие-то обоснования? Это не просто “мы взяли и начали лучше работать на границе”, это же чьи-то деньги, которые поступают в Украину каким-то окольным путем, кто-то на этом зарабатывает и кто-то, наверное, не хочет потерять эти источники теневого дохода. Насколько это опасно?

Оксана Маркарова: Я в Міністерстві фінансів працюю вже три з половиною роки. Я прийшла з Наталією Яресько. І на самому початку, особливо в 2015 році, ми приймали так званий бюджет економії, і ми дуже багато прибирали з бюджету речей, які стосувалися якихось годівничок. Коли ми запроваджували портал використання публічних коштів, я пам’ятаю, була ціла війна проти його запровадження.

Тому що насправді ми відкрили те, що ніколи не було відкритим. І коли почали всі писати. Я за весь цей час не можу казати, що мені надходили за будь-які такі дії погрози, в сенсі фізичні погрози. Але як тільки ти щось правильне робиш, відразу з’являються на певних ресурсах замовні статті. Потім вони затихають. Коли ти знову щось робиш, вони знову з’являються. Тобто це більше така боротьба.

Фото: Державне агентство з питань електронного урядування України via Facebook

Валерий Калныш: Такое психологическое давление больше?

Оксана Маркарова: Можливо, так. Тому, якщо ти робиш чесно свою справу, такі речі будуть з’являтися. Це неприємно по-людські, особистісно. Але до цього просто треба бути готовим.

Валерий Калныш: Поговорим на другую тему. На этой же неделе вы были на саммите Украина-Европейский Союз. Были оттуда новости. И, наверное одна из главных, хотя на мой непрофессиональный взгляд, это утверждение макрофинанса на один миллиард евро. Нам действительно нужны эти деньги?

Оксана Маркарова: Безумовно. Взагалі затвердження макрофінансу і те, що воно досить швидко відбувається, якраз коли ми були на саміті, в цей день угода вступила в силу. Ми зараз дуже швидко обговорюємо проект меморандуму, який ми підпишемо. Я сподіваюсь, вже восени зможемо отримати перший транш макрофіну. Нам дійсно потрібна ця допомога, тому що у нас поки що дефіцитний бюджет. Не зважаючи на те, що наша політика, і я, як міністр фінансів, вважаю це моїм пріоритетом – фіскальну консолідацію.

Тобто, якщо говорити по-простому, це зменшення постійне нашого дефіциту. І в майбутньому, я сподіваюсь, перехід до профіцитних бюджетів. Але поки в нас є дефіцит, нам потрібно його чимось фінансувати. Фінансувати дефіцит можна зовнішніми залученнями, внутрішніми залученнями на ринку. І одні, і другі поки що для нас досить дорогі. І коштами, які нам надають міжнародні наші партнери, міжнародні фінансові організації, в тому числі і макрофінансова допомога від ЄС, яка йде в бюджет.

Тому що якщо кошти МВФ йдуть в золотовалютні резерви, вони важливі для того, щоб розкрити нам доступ до інших коштів, то якраз макрофін, кошти від Світового банку, вони безпосередньо йдуть в бюджет. Це фінансування, яке нам необхідно. І в бюджеті на цей рік в нас закладено близько 3-3,5 мільярдів, в залежності від курсу, який в нас буде на момент отримання, фінансування саме від зовнішніх джерел. Це і зовнішні запозичення, яких ми в цьому році ще не робили жодного разу, і безпосередньо кошти, в тому числі і макрофін. Тому це позитивна новина.

Валерий Калныш: Эти деньги – это безвозвратная помощь?

Оксана Маркарова: Ні. Це кредитна допомога, але під надзвичайно низькі відсотки. Тобто вона може бути в залежності… От в нас були під американську гарантію запозичення найнижче. Все одно це відсотки, які вдвічі, а іноді втричі дешевші, ніж ті, які ми можемо взяти на ринку.

Валерий Калныш: На что пойдут эти деньги?

Оксана Маркарова: Ці кошти йдуть в загальний фонд державного бюджету. Тобто відповідь – на все. Ці кошти є просто джерелом, яке використовується відповідно до того, що у нас є в бюджеті.

Валерий Калныш: Мы как-то определяем первоочередные программы, на что это пойдет? И самый главный вопрос, который всегда будут задавать: “А не разворуют ли их?” Потому что берешь чужое – отдаешь свое.

Оксана Маркарова: Саме тому, коли кажуть “розкрадуть”, ми для цього зробили наш портал використання публічних коштів. Кожен день можна побачити, на що було витрачено кошти за вчора, і взагалі історично повністю всі кошти. Тобто коли ми говоримо про міжнародну допомогу саме з таким підтекстом: “А не разворуют ли ее?”, то треба говорити не про саму допомогу, особливо та, яка йде в загальний фонд бюджету, бо вона йде в загальний котел, а треба дивитися, куди витрачаються кошти, це насправді ефективність витрачання коштів. От де повинен бути головний фокус всіх питань.

Тому кошти не “на щось” ідуть. У нас є розпис державного бюджету, є план, що помісячно ми збираємося, які видатки фінансувати. І це можна подивитися онлайн, на що ми їх фінансуємо. Якщо говорити про кошти міжнародних фінансових організацій, тому що одразу після саміту також ми підписали зміни в три кредитних угоди з Європейським інвестиційним банком і підписали ще одну нову інвестиційну угоду з інвестиційним банком, Іванна Климпуш-Цинцадзе була з нами і підписала її. Ці проекти йдуть на щось. Наприклад, Агро Апекс йдуть на кредитування агробізнесу. СМІ Апекс йде на кредитування малого і середнього.

Це кошти, які ми кредитні залучаємо. Але ми їх через банки, вже вони ідуть цільові: на відновлення Донбасу, на муніципальний транспорт. Це для мене теж, от, серед ключових пріоритетів, ми якраз на цьому тижні активно займалися цим питанням, створили робочу групу. Це питання зміни і дерегуляція, якщо можна навіть сказати – питання управління інвестиційним коштами міжнародних організацій, які ідуть на розвиток. В регіонах це різноманітні проекти, починаючи від енергоефективності, закінчуючи переробкою сміття для того, що у нас вибірка по цим проектам надзвичайно низька.

Валерий Калныш: 55%.

Оксана Маркарова: По деяким вона вища, але все одно нам необхідно, щоб тут вибірка була відповідно до графіку і наближалася до 100%.

Фото: Державне агентство з питань електронного урядування України via Facebook

Валерий Калныш: То есть нам деньги дают, мы их используем не все, да? У нас почему-то еще остается и мы не знаем, куда их девать?

Оксана Маркарова: Так. Але все навіть сумніше. Нам гроші дають, ми укладаємо угоди, ми починаємо платити після включення угод за невибрані кошти, це стандартно, це невеличка fee [плата, внесок, – Ред.], але вона все одно є. І в той же час ми потім довго погоджуємо, яким чином і куди витрачати, потім ідуть процедури прок’юремента, закупівель і т.д.

Тобто зараз ми хочемо, буквально за наступний місяць, змінити процедури таким чином, щоб у нас в Мінфіні створити, посилити, і Кабмін нам допоміг, в тому числі по транскордонній нашій співпраці, створити, посилити цю одиницю, яка буде, в тому числі допомагати іншим і міністерствам, і отримувачам. Бо іноді це не міністерство, іноді це Автодор, це місцеві адміністрації, для того, щоб прискорити отримання цих коштів і їх ефективне використання.

Валерий Калныш: Вы нашли для себя ответ на простой вопрос? Нам дали деньги под низкие проценты. У меня отдельный будет вопрос: за что нас так любят? Но почему мы их не используем? Это сложная процедура по осваиванию этих средств? Это незаинтересованность структур в том, чтобы работать? Почему мы не можем в полном объеме использовать те деньги, которые нам не подарили, но дали попользоваться по льготным условиям?

Оксана Маркарова: Цілий ряд факторів. От ми зробили першу оцінку разом з МЕРТом, де у нас такі вузькі місця, і чому це відбувається. Цілий набір факторів. Починаючи від внутрішньої комунікації і внутрішніх процедур узгодженості, те, що в нас дуже багато залучених ланок – Мінфін, міністерства, сам отримувач, безпосередньо надавач. Питання процедур, тому що є процедури закупівлі наші українські, є процедури закупівлі і стандарти безпосередньо міжнародних організацій і далі їх узгодження.

Це питання інституційної спроможності, тому що дуже багато отримувачів – місцеві органи. В деяких дійсно є вже команди, які знають як, навчені і працюють, а в деяких просто це питання провисає. Ми зараз склали для себе таку матрицю проблем і домовилися зі всіма міжнародними нашими партнерами – це Європейський інвестиційний банк, ЄБРР і Світовий банк, AFC, KFV, – тобто ми зібрали всіх вже разом і домовилися про те, де і як ми рухаємося по тому, щоб виправити ці питання. Великий блок питань по антимонопольному комітету, тому що це новий закон про державну допомогу. Підпадають – не підпадають, яким чином.

Валерий Калныш: Почему они нам дают деньги?

Оксана Маркарова: Це статутна діяльність цих організацій. ЄБРР, Європейський інвестиційний банк.

Валерий Калныш: Они на нас зарабатывают или они нам помогают?

Оксана Маркарова: І те, і інше. Ці організації є банками, але банками розвитковими. Тому, безумовно, це кошти не безкоштовні. І фондування у цих організацій теж близьке до нуля. Плюс в деяких в них країни-учасники платять свої внески, і з них складаються ці фінансові пули також. Тому це те, чим вони займаються. В даному випадку європейські структури працюють з країнами, які є майбутніми членами ЄС. Це в тому числі для того, щоб допомогти нам привести нашу інфраструктуру в майбутньому до вимог ЄС. Тому це і комерційна діяльність, але це не чисто комерційна діяльність, це банки розвитку.

Валерий Калныш: Отойдем на время от макроуровня, спустимся немного пониже. Повышение минимальной зарплаты до 4200 грн, есть ли у нас шансы на это повышение? Есть ли у нас деньги на это повышение?

Оксана Маркарова: Насправді, мені здається, набагато важливішим показником є середня зарплата, яку зарплату реально бізнес платить. І для того, щоб ця зарплата зростала максимально швидко… Коли ми прийняли, ухвалили рішення про підвищення півтора роки тому вже мінімальної зарплати з 1600 до 3200, це таке було дуже широко обговорюване рішення. Ми, зробивши аналіз, зрозуміли, що для приватного бізнесу в більшості випадків це був перехід з зарплати в конверті в білу зарплату.

І ми слідкували після цього цілий рік за тим, що відбувалося з зайнятістю. Як правило, якщо це було би чисте підвищення – таке, яке було би непомірним для бізнесу, – ми би повинні були побачити скорочення робочих місць. Ми цього не побачили, ми побачили, що зайнятість продовжувала зростати. Якщо говорити зараз про мінімальну зарплату, то у нас є бюджетна резолюція трирічна, яку ми ухвалили як пілотний проект, це був мій проект в Міністерстві як першого заступника, ми в пілотному режимі, не маючи ще бюджетного кодексу, запровадили трирічну бюджетну резолюцію. Вона була ухвалена Кабміном, не була ухвалена Верховною Радою, але це теж мій пріоритет, я хочу в цьому році ще до кінця року запровадити повноцінне трирічне бюджетування.

Якщо ми її подивимось, то там вже ми прописали, яким чином ми бачимо зростання мінімальної зарплати. Насправді зростання мінімальної зарплати дуже чітко прив’язано до стану економіки і до того, наскільки виконується бюджет. Тому що зростання мінімальної зарплати має, в тому числі, вплив на бюджетні видатки, тому що це стосується всієї бюджетної сфери. Тому у нас, коли ми подавали бюджет, у нас не передбачалося в цьому році збільшення більше, ніж те, що зараз закладено, тобто у нас було збільшення в цьому році до 3700 грн, вона у нас поступово піднімається. Ми не передбачали якимись прискореними темпами зростання.

Однак була така ініціатива, і парламент вніс в державний бюджет норму про те, що ми по результатам виконання бюджету будемо переглядати і таку можливість, доручення таке Кабінету міністрів в державному бюджеті було закладено. У нас перший квартал , і вже тепер ми бачимо перше півріччя, перший квартал у нас було невиконання державного бюджету. В основному через невиконання досить велике по запозиченням. У нас було виконане запозичення внутрішнє, але повністю невиконане зовнішнє запозичення. Мінфін не виходив на ринок. І така ж сама тенденція зберігалася по шести місяцям.

Ми бачимо гарні результати по доходах, тобто доходи загального фонду щодо податкової, митниці, вони майже виконані. Ми бачимо виконання по ряду видатків, ряд видатків не проведено, але в першому півріччі це нормально, тому що сама процедура проведення тендерів, в основному друге півріччя іде по видаткам більш швидкими темпами, але ми бачимо невиконання історичне таке, перетягнули ми, спробували. Після призначення мене в.о. міністра, ми намагаємося зараз прискорити і підсилити внутрішні запозичення і роботу на внутрішньому ринку.

Фото: Centre of Excellence in Procurement via Facebook

Однак перекрити ті 46 мільярдів недозапозичення в першому кварталі – це досить серйозна справа. Тому дані, які в нас є зараз, показують результат хорошої роботи уряду в плані виконання. Однак це не те перевиконання, у нас немає перевиконання, яке би зараз дало нам впевненість починати розмови вже про підвищення.

Валерий Калныш: Очень хороший ответ. Во всяком случае становится понятно, что пока денег у нас для этого нет. На этой неделе в Кабмине рассматривался прогноз экономического и социального развития Украины до 2021 года. Я процитирую выдержку из этого документа: “Деяке уповільнення темпів зростання потенційного ВВП у 2019 році обумовлюватиметься особливостями року, на якій припадатимуть подвійні вибори, що безпосередньо формуватиме стриману вичікувальну позицію не лише інвесторів, а і роботодавців”. То есть выборы скажутся на экономическом росте страны. Сильно ли они скажутся? Действительно ли они скажутся?

Оксана Маркарова: Якщо говорити про макропрогноз, по-перше, ми дуже раді, що він схвалений на цьому тижні. Це те, чого нам не вистачало для завершення бюджетного процесу, тому що ми вже на фінальній стадії, всередині у себе, бюджетного процесу, для того, щоб подати бюджет вчасно – 15 вересня. Звичайно, вибори мають вплив. В першу чергу, вони мають вплив на бізнес. Не тому що вони мають прямий вплив, а тому що бізнес дійсно в своїх вичікуваннях стає такий обережний завжди перед виборами.

Якщо рік чи два роки тому розмови з потенційними інвесторами чи з інвесторами, які працюють тут, чи з банками (банки – завжди дуже гарний такий оголений нерв, який показує стан), питання виборів взагалі не стояло на порядку денному, ми говорили про певні проблеми, ми говорили про те, що потрібно запровадити автоматичне відшкодування ПДВ, потім ми були раді, що його запровадили. Тобто ти бачиш, як дійсно бізнес реагує на конкретні речі, і стосуються безпосередньо інвестора. То зараз банківська система переліквідна. Ми бачимо, що у банків дійсно є досить великі ресурси, банки вже оговтались від такої складної ситуації. Ресурси у банків зростають.

В той же час ми не бачимо активного кредитування, тобто банки “обережнічають”. Чому? Тому що все ж таки вибори і пов’язана з цим економічна політика, вона залишиться такою ж, чи вона буде якимось чином мінятися, це дійсно фактор. Це менший фактор, мабуть, для компаній в певних секторах; для компаній, наприклад FMCJ, які займаються товарами чи харчовими продуктами, чи широкого вжитку, бо є речі, які люди завжди роблять. Люди завжди купують їжу, вони завжди лікуються.

Сегменти залежать від різного. А є сектори, які дійсно залежать від того, чи економіка стрімко розвивається, чи ні. Тому певна така обережність завжди присутня у бізнесу в передвиборчі такі цикли. І це не тільки українська ситуація – як правило, це, очевидно, всюди. Тому Мінфін і зазначив один з факторів, чому, можливо, ми не взяли якийсь оптимістичний сценарій, в тому числі більш прискореного зростання. Саме тому, що ми цей фактор розуміємо.

Валерий Калныш: Вы заговорили про банки. Как бы вы сейчас охарактеризовали ситуацию в банковской сфере? Вы сказали о том, что вроде бы мы начали выбираться из того кризиса, который ознаменовался тем, что закрывалось много банков, вклады куда-то пропадали, как-то пытались их компенсировать. Что сейчас с банковской сферой?

Оксана Маркарова: З позитивного ми бачимо, що практично всі банки показують дуже гарні показники. Ми це бачимо, тому що ми отримуємо від НБУ по тим банкам, які хочуть брати участь в обслуговуваннях пенсійних систем, зарплатних проектів і т.д. Ми дерегулювали цю сферу. І в нас тільки виключно критерії, які є зрозумілими і дуже фактичними. Банк не повинен бути проблемним, не повинен мати впливів, заходів впливу від НБУ, не повинен мати заборгованість по податкам.

Тому ми отримуємо такі підтвердження по тим банкам, які подаються, і ми бачимо, що більшість банків – ми це чуємо він НБ – виконують ті програми, які вони підписали, ситуація покращується і з точки зору ліквідності, і адекватності капіталу, тобто всі банки виконують нормативи. Це вже позитивний дуже сигнал. Ми бачимо, що ліквідність у банках дуже висока. Ми бачимо також, це негативно-позитивний, наш банківський ландшафт помінявся. Державні банки домінують на ньому. Це з точки зору нашої, і ми в стратегії це відобразили. Це те, з чим нам треба поборотися і змінити.

І саме тому ми активно зараз працюємо над тим, що державні банки, які теж, до речі, показують кращі зараз результати, у них знижуються проблемні активи. Якщо взяти Укргазбанк, то частка проблемних активів в ньому нижча, ніж у багатьох комерційних банків, в тому числі. І ми фокусуємося на тому, щоб залучити співінвесторів в ці банки.

Валерий Калныш: Если говорить о кредитовании, я давно не брал кредитов, сейчас тоже высокие ставки на недвижимость, на потребкредиты, это по-прежнему проблема?

Оксана Маркарова: Ставки зараз вже трошки нижчі. Ставка залежить від двох речей. Тому що дуже часто всі фокусуються тільки на ставці рефінансування НБУ, на обліковій ставці, але це частина проблеми чи частина вартості ресурсу. Найголовніша проблема – це ризики, які банки беруть на себе. І насправді в нас досить погана ситуація була з захистом прав кредиторів. Я тому дуже рада, що нам вдалося, вже мені, як в.о. міністра, провести, і Верховна Рада підтримала закон №6027 – це захист прав кредиторів.

Фото: Kyiv School of Economics via Facebook

Ми цим законом, який вступив в силу вже, закрили дуже багато дірок, які існували, які дозволяли несумлінним позичальникам визнавати недійсними договори, застави і т.д. І банківська спільнота це вітає. Кредитний ресурс почав з’являтися, і в нас почали з’являтися гарні джерела цього кредитного ресурсу. Я розповідала про Європейський інвестиційний банк, це кредити на агро, на малий і середній бізнес, вони всі підуть через банки. На альтернативну енергетику досить дешевий ресурс, який є. І Укргазбанк дуже швидко розвиває цей портфель, і дуже багато банків вже теж пішли в цьому напрямку – кредитувати саме альтернативну енергетику.

Якщо говорити про загальне кредитування, ми ще далеко не там, де повинні бути для того, щоб банки виконували свою головну роль – каталізаторів економічного зростання. Для того, щоб економіка зростала, доступ до ресурсу повинен бути більший. І тут проблема не тільки в банках, а ще й в позичальниках. Загальноєвропейська чи загальносвітова зараз тенденція – це тенденція посилення фінансового моніторингу, посилення комплаєнсу. Не так просто зараз клієнту довести, прийти і просто довести, що він комплаєнт.

Валерий Калныш: Платежеспроможній.

Оксана Маркарова: Не тільки платоспроможній. Раніше акцент був дійсно на платоспроможності, зараз акцент ще й на те, чи ці кошти, які ти можеш показати як платоспроможні, наскільки вони чесні, чисті і відповідають законодавству. І коли ми говоримо з банківською спільнотою, не тільки з державними банками, то всі говорять про те, що зараз час активно працювати з клієнтами для того, щоб виростити “свого” клієнта.

Валерий Калныш: Я буду рассуждать с точки зрения простого обывателя. Вот вы меня обложили по всем статьям. Я должен вам рассказать о том, что у меня чистые деньги, во-первых. Во-вторых, что они у меня есть. В-третьих, закон работает в защиту тех людей, которые мне все-таки дадут деньги, если я выполню пункт первый и второй. Но при этом ставки, под которые мне дают эти деньги, они далеки от европейских, поэтому по отношению ко мне европейские требования применяются, а по отношению к тем, кто мне эти деньги дает – нет, потому что проценты там 12, 15, 20 все-таки остаются. Вам не кажется, что это несколько несправедливо?

Оксана Маркарова: Насправді поки що європейські вимоги в нас не приділяються. І наші вимоги навіть в плані фінансового моніторингу, cashless [безготівковості, – Ред.], вони більш ліберальні, ніж зараз в Європі. В Європі неможливо вже в багатьох місцях заплатити кешем [готівкою, – Ред.] там, де у нас. Але питання навіть не в тому, чи справедливо. Я думаю, що нам потрібна одна прописна істина, яка чомусь у нас часто забувається.

Більш того, вона з “євробляхами” мабуть теж пов’язана. Що по своїм кредитам треба платити, по своїм зобов’язанням треба платити. Це речі абсолютно пов’язані. Кредитна ставка буде високою, поки в нас не буде відчуття такого, що кредит треба повертати, не важливо, чи при цьому курс долара зріс, чи не зріс. У мене особисто був колись валютний кредит і, не зважаючи на ріст, якщо зробив неправильний вибір і взяв кредит в валюті, не маючи валютних доходів, значить ти береш на себе ризик.

Валерий Калныш: Нет. Просто я их имел, когда курс был восемь. И они резко перестали быть, когда курс стал 25, когда меня государство поставило перед фактом и говорит: “Брат, а у тебя теперь в три раза выросла стоимость в гривне, сколько ты должен заплатить”.

Оксана Маркарова: Так, але золотий стандарт – кредит треба брати в тій валюті, в якій ти заробляєш. Тому якщо би це правило було дотримано, а цей стандарт був і тоді, тому що збалансованість портфелю кожного банку повинна була бути з точки зору валют теж. Якщо би це було дотримано, то, не зважаючи на будь-які зміни курсу, ваша платоспроможність не змінилася би. Але на жаль, у нас люди і компанії брали кредитні ресурси, тому що це було дешевше з точки зору процентної ставки, абсолютно не зважаючи на те, чи є у них доходи в валюті.

Тому завжди можна говорити, що зв’явилося першим – яйце чи курка. Чи треба спочатку понизити ставки до європейських і тоді вимагати європейські? Ні. Насправді ставка – це наслідок. Частина ставки – це облікова ставка, яка теж залежить від інфляції. Буде нижча інфляція, буде перегляд НБУ вниз знову облікової ставки. І на цьому треба фокусуватися. Тобто ми повинні фокусуватися разом на тому, щоб процес таргетування інфляції продовжувався далі, щоб наша інфляція знижувалася не просто до single digit, щоб вона була менше 10%, а щоб вона була 2%, 3%. Тоді і облікова ставка буде нижча. І якщо в нас не буде проблем з захистом прав кредиторів… Звичайно, проблемні кредити завжди будуть, ми це бачимо, але…

Валерий Калныш: По поводу того, как зарабатывать эти деньги. Эта такая дихотомия про курицу и яйцо, есть некий, возможно условный, такой размыв между “купуй українське” и “заимствуй иностранное”, как две стратегии развития. Вот “купуй українське” – Радикальная партия очень отстаивает этот тезис, что нужно вкладывать деньги в развитие собственной экономики. А есть такая либеральная точка зрения, которая состоит в том, что “знаете, нам надо больше заимствовать средств от международных доноров, от международных финансовых структур”. Какая вам стратегия ближе из этих двух?

Оксана Маркарова: Мені близькі обидві стратегії, але дещо в зміненому, в компромісному [вигляді]. Насправді це неправильний вибір між українським та іноземним, це точно також, як вибір між українським бізнесом і іноземними інвесторами. У нас, якщо пам’ятаєте, було таке: “Мамы всякие важны, мамы всякие нужны”. Ми повинні фокусуватися на створенні правил гри правильних, на створенні нормального бізнес-клімату, такого, який буде і для українського бізнесу правильний, і для іноземного інвестора, він тоді теж залучить.

Звичайно, як країна ми повинні, просто треба подивитися на наших сусідів в ЄС. Тому що, не зважаючи на те, що це ЄС, деякі відмінності для кожної країни є. Є ключові сектори кожної країни. І це ті індустрії, на яких країна будує свою економічну стратегію, і в цих секторах можуть і повинні бути певні стимули, якщо країна може їх собі дозволити, які не суперечать ні Організації торгівлі, в якій ми є і повинні бути, ні нашій європейській асоціації. Навіть в межах всіх цих міжнародних домовленостей завжди є ряд інструментів, які є доступні для стимулювання. В той же час, якщо ми хочемо стрімкий розвиток, без іноземних інвестицій це неможливо. Це просто треба зрозуміти.

Тому що як ми не будемо розвивати свого внутрішнього інвестора, свій внутрішній бізнес, ці кошти вже в країні. Для того, щоб був стрімкий розвиток, нам треба додатковий ресурс, який повинен зайти в країну. Тому економічне зростання має три фактори, найбільш важливі для такого швидкого економічного зростання. Це іноземні інвестиції, це туризм, це розвиток експорту. Тому що всі ці три компоненти в різних долях (звичайно, туризм не настільки великий, хоча є приклади країн, які це зробили своїм ключовим), ці всі три речі залучають дуже швидко ресурс в країну.

Фото: Гендерно орієнтоване бюджетування в Україні via Facebook

Валерий Калныш: Можно задавать вопросы по поводу драйверов развития? Каковы те сферы, в которые надо вкладывать деньги для того, чтобы этот резкий рывок для экспорта возник?

Оксана Маркарова: Мені здається, ми для себе бачимо, по-перше, все, що стосується агробізнесу. Я не говорю сільське господарство спеціально, тому що беру ширший термін. Все, що стосується виробництва їжі, і тут головна задача для нас – це максимально поглибити переробку в Україні. Принести сюди, щоб цей ланцюжок доданої вартості був більший, щоб ми експортували не сировину, яку тільки виростили, а щоб ми її максимально тут переробляли. Тому що саме там якраз додана вартість. Це те, що стосується енергетики і енергоефективності.

Це не тільки важливо для нас, це важливо з точки зору національної безпеки також, тобто така подвійна задача. Це все, що стосується інфраструктури на даному етапі, тому що це не тільки бізнес сам по собі – мости, дороги можуть бути бізнесом, аеропорти – це артерії для розвитку іншого бізнесу. І якщо говорити в цілому, то наш ключовий фокус повинен бути на інноваціях.

Валерий Калныш: Я не могу не спросить про Верховную Раду и ее решение поддержать эту поправку к закону о Высшем Антикоррупционном суде, которая касается апелляции, которая была требованием МВФ. Каковы последствия этого положительного решения?

Оксана Маркарова: Ми дуже вітаємо, ми сподівалися, що це буде ухвалено і повернуто до тієї редакції компромісної, яка була подана. І тепер ми вже можемо сфокусуватися на створенні Антикорупційного суду. Тому в наших стосунках з МВФ, для цього перегляду це було одне з трьох останніх питань до розгляду, для того, щоб ми могли пройти перегляд, який зараз в нас відбувається. Це надзвичайно позитивний факт.

Тепер в нас залишилося виключно питання по нашому обговоренню внутрішньому по державному бюджету, узгодити наші дії і запевнити МВФ про те, що наш дефіцит залишається в рамках програми, яка в нас є, і в рамках державного бюджету. І це не тільки питання МВФ, це в наших інтересах також, тому що я точно, як міністр фінансів, можу сказати, що фіскальна консолідація і дефіцит бюджету в рамках 2,5% – це для нас абсолютно непорушний маяк, для нас самих. І питання щодо реформи газового сектору. Тому сьогоднішнє рішення робить набагато легшим завершення цих перемовин.

Авторська програма Валерія Калниша Підсумки тижня виходить в ефірі Радіо НВ щоп’ятниці о 17:00-19:00

Джерело: biz.nv.ua

Вхід

Вітаємо! Це форма входу для власників підприємств

Запам'ятатит мене Забули пароль?

Відновлення паролю

Register