“Не опять, а снова”, або феномен Путіна на ділі

18 березня в Російській Федерації відбулися чергові вибори президента держави. Дива не сталося…Після підрахунку голосів стало відомо, що вже вчетверте, за час своєї політичної кар’єри, цю ласу посаду обійматиме Володимир Путін. Цьогоріч з ним за високий пост змагалися семеро суперників: Ксенія Собчак, Володимир Жиріновський, Павло Грудінін, Сергій Бабурін, Сергій Тітов, Григорій Явлінський та Максим Сурайкін. Для конкурентів Путіна президентські перегони закінчилися фантастичним фіаско – новий старий очільник країни переміг, отримавши понад 76 відсотків голосів виборців. Явка на виборах становила 67%.

Проте це все сухі факти, хочете розповім цікавинку? Сам Путін планував голосувати (за себе ж, напевне) на території анексованого Криму. Цинічно чи не так? А ще вибори президента РФ майже збігаються з датою “повернення” півострову до люблячої Росії-мами (незаконний референдум з цього приводу відбувся 16 березня 2014 року).

Нагадаю, що 27.03.2014р. на сесії Генеральної Асамблеї ООН Резолюцією №68/262 було підтверджено, що Крим – це частина України. Резолюцію підтримали 100 країн, 58 – утримались та 11 проголосували проти. Проте хто ми такі, хто такі представники якихось ста країн, щоб говорити про те чий Крим? Путіну довіряє три чверті росіян, а така любов електорату про щось та свідчить… Ну наприклад про те, що результати виборів трошки сфальсифікували. А ви як думаєте?

До слова, Петро Порошенко закликав вважати перемогу Путіна на президентських виборах незаконною. Окуповний Крим міжнародною спільнотою не визнано частиною Росії, а отже голоси тамтешніх виборців враховувати не правомірно. Польща, США, Канада, Франція, Великобританія, Австрія, Норвегія, Німеччина, Італія, Естонія, Японія та керівні структури ЄС в цьому питанні солідарні з Президентом України.

Але це все слова, слова, слова… Жодна країна не візьметься допомагати Україні в вирішенні конфлікту з Росією, допоки РФ зазіхає виключно на наші кордони, це – гірка правда. І хоча порівняння Путіна з Гітлером вже давно стало лейтмотивом бородатих анекдотів, не можу не згадати, як ще в 2014 році німецький міністр фінансів Вольфганг Шойбле порівняв ситуацію з українським (чи чий він там) Кримом і Судетською областю Чехословаччини в 1938. Здавалося б – захоплення відносно невеликого клаптя території, а закінчилося все Другою Світовою Війною. Словом, удачі в роботі, фюрер Путін, а вам, країни-однодумці, бажаю, щоб історія не повторилася.

Світлана Медиц

Вхід

Вітаємо! Це форма входу для власників підприємств

Запам'ятатит мене Забули пароль?

Відновлення паролю

Register